|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Концепція едіпового сорому як відмінна від фрейдівської концепції едіпової провини - центральна для цієї книги. Рушійні сили сорому заганяють нас у непримиренний конфлікт між бажанням бути визнаним та жахом бути виставленим на загальний огляд. Поняття едіпового сорому важливе через його прямий зв'язок як із травмою, так і з етикою. Едіпів сором несе з собою поняття меж людських можливостей, волі і розуміння, і ролі випадку, страждання і долі в людській трагедії. Акцент Фрейда на вині та його небажання брати до уваги сором і межі людських можливостей породжують прірву між поняттям трагедії у Арістотеля та Едіповим комплексом психоаналізу. Після Фрейда аналітики були не схильні визнавати центральну роль сорому у всіх людських зв'язках, воліючи фокусувати увагу на Едіповій вині та агресії, а не на соромі, вразливості та душевному болю.
Ця монографія призначена для фахівців у галузі психоаналізу та глибинної психотерапії. Вона також рекомендується всім страждаючим душевного здоров'я та всім бажаючим допомагати їм у цьому.
У розширене перевидання цієї книги Кілборна включено десятий розділ, якого не було в попередньому виданні.